Вопрос от посетителя
твір на тему беззахисна старість, пожалуйста очень надо….
Отвечает Илюха:
Закон Роду
Був колись устав : виганяти старих і беззахисних людей . Люди везли батька чи матір у ліс та залишали там . Це була беззахисна старість. Один чоловік не став виганяти свого батька . Він залишив його вдома. Рік живе старий , другий . А на третій рік на село найшош голод . Зима була люта . Люди поїли усі запаси . А потім було нічим сіяти поле .
Ось сказав батько цього чоловіка : забері стріху з хати і посій поле . Чоловік так зробив і людям сказав . Ось прийшли до чоловіка селянин і спитали: як ти до такого додумався?
Чоловік не побоявся й показав людям старого . А дід й каже :
– Я смерті не боюся, але син мій не винен. Я йому вдячний . А селяни подякували старому діду і прийняли новий закон: любити,поважати й слухати старих людей. Таким чином людей захистили від беззахисної старості . Адже вони не винні що стали старі