текст казки про два пiвника

Вопрос от посетителя

текст казки про два пiвника

Отвечает Илюха:

ли собі котик та півник. Котик було на скрипочці грає, а півник пісеньки співає. Котик було йде їсти добувати, а півник вдома сидить та хату глядить. То котик було, йдучи, наказує:
—        Ти ж тут нікого не пускай, та й не виходь, хоч би хто й кликав.
—        Добре, добре! — каже півник.
Замкне хату та й сидить, аж поки котик повер­неться.
Навідала півника лисиця та й надумала його підманути. Підійде під віконце, як котика нема дома, та й підмовляє:
—        Півнику, півнику, вигляни у віконце! У мене золота пшениця, холодна водиця.
—        То-ток, то-ток, не велів коток!
Бачить лисиця, що так не бере, прийшла раз уночі, насипала півникові попід вікном пшениці, а сама засіла за кущем. Пішов котик, а півник по­дивився у віконце, побачив розсипану пшеничку та й міркує:
—        Швиденько поклюю, ніхто мене не поба­чить, то й котикові не скаже.
Тільки півник за поріг вийшов, а лиска — за нього та й помчала.

А півник кричить:

Котику-братику, Несе мене лиска За високі гори, за темні ліси. Порятуй мене!

Котик поки почув, то вже й спізнився лиску до­ганяти. Вернувся додому та плаче, а потім узяв скрипку, писану торбу та й пішов до лисиччиної хатки. А в лисиці було чотири дочки та один син.
Зібралася стара лисиця на влови, а дітям нака­зала нікого не пускати, півника глядіти та окріп грі­ти, щоб ото вже, як повернеться, їжу варити. А котик підійшов під вікно та й почав грати й приспівувати: 

Ой у лиски, в лиски новий двір 
Та чотири дочки на вибір, 
П’ятий синок ще й Пилипок. 
Вийди, лисе, подивися: 
Чи хороше граю!

От найстарша лисичівна не втерпіла та й каже до менших:
—        Ви тут посидьте, а я піду подивлюсь, що воно там так гарно грає?
Тільки вона вийшла, а котик її схопив та в пи­сану торбу. А сам знову грає:

Ой у лиски, в лиски новий двір 
Та чотири дочки на вибір, 
П’ятий синок ще й Пилипок. 
Вийди, лисе, подивися: 
Чи хороше граю!

Не втерпіла й друга лисичівна та й собі ви­йшла, а він і ту схопив та в писану торбу. Так усіх лисенят виманив.
А потім почепив торбу на сухій вербі, сам — у хату, знайшов півника, розв’язав, взяли вони вдвох усю лисиччину страву поїли, горщика з окропом вивернули, а самі втекли додому.
Та вже потім півник довіку слухав котика.



там вибери что понравитса

Добавить свой ответ