Речення з підрядним з’ясувальним : А. Пані така, що й одпочити не дасть (М.Вовчок). Б. Цвіте липа так буйно й розкішно, що все місто плаває в задумливому мареві (Яновський). В. І, настрілявшися, вертались ми щасливі, дарма що промахів чимало в нас було (М.Рильський). Г. Так ти кажеш, що бачив криницю Москалеву… (Т.Шевченко).   І поясніть, будь ласка, чому! Мені здається А або Г, але різницю не бачу :(

Вопрос пользователя:

Речення з підрядним з’ясувальним :

А. Пані така, що й одпочити не дасть (М.Вовчок).

Б. Цвіте липа так буйно й розкішно, що все місто плаває в задумливому мареві (Яновський).

В. І, настрілявшися, вертались ми щасливі, дарма що промахів чимало в нас було (М.Рильський).

Г. Так ти кажеш, що бачив криницю Москалеву… (Т.Шевченко).

 

І поясніть, будь ласка, чому! Мені здається А або Г, але різницю не бачу 🙁

Илюха отвечает:

Г

Підрядне з’ясувальне пояснює присудок у головному реченні. Без підрядної з’ясувальної частини будова й зміст складнопідрядного речення незавершені, неповні. Підрядне з’ясувальне відповідає на питання непрямих відмінків.

З головним реченням підрядне з’ясувальне з’єднується за допомогою:

— сполучних слів хто, який, чий, котрий, де, куди, коли, як;
— сполучників що, як, щоб, ніби, мов, наче, чи.
Найчастіше підрядні з’ясувальні залежать від дієслів із значенням:
— мовлення (говорити, казати, розповідати, повідомити, запитати, пояснити, нагадати тощо);
— мислення (думати, передбачати, упевнитися, згадувати, розуміти тощо);
— відчуття, сприймання (бачити, помічати, чути, відчувати, пишатися, бажати тощо).

Добавить свой ответ